Спецпроект

Департамент ГПУ заборонив будівництво Музею Революції Гідності на три місяці. ДОКУМЕНТ

Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Припис прокурора про заборону будівництва Музею Революції Гідності по вулиці Інститутській в Києві діятиме впродовж 2-3 місяців до завершення слідчих експериментів.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.

"Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту" сказав Горбатюк.

Він додав, що слідчі експерименти планується завершити упродовж 2-3 місяців.

Раніше в ефірі "Громадського радіо"  директор майбутнього музею Ігор Пошивайло повідомив, що 4 липня  отримав припис від Департаменту спецрозслідувань ГПУ про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" припис ГПУ, зазначивши, що в документі про жодні конкретні строки не йдеться.

 

"Чому ця потреба виникла акурат з моменту, коли рушили з місця процеси меморіалізації цього місця? Хоча конкретні плани і строки щодо проведення конкурсу та початку робіт зі створення Меморіалу та Музею були озвучені близько року тому.  Це питання — зараз найголовніше для нас, і як творців Музею, і як громадян, які хочуть, аби розслідування злочинів Майдану відбулося. І зіштовхувати лобом ці два процеси з боку Департаменту ГПУ виглядає на політичний, а не процесуальний крок" написав Голова УІНП. 

Нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.