У Литві розпочали публікацію документів про злочини Червоної армії

Центр досліджень геноциду і опору жителів Литви почав публікувати документи про злочини Червоної армії в Литві – вбивства, зґвалтування і грабежі.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на портал Delfi.

Фото: Delfi

 

Початок оприлюднення нових документів приурочений до річниці виведення окупаційних радянських військ з Литви.

На інтернет-сайті kgbveikla.lt починається публікація документів Комуністичної партії, Червоної армії, МВС та інших відомств, що розкривають їх репресивні і насильницькі дії в Литві в 1944-1953 роках.

Документи свідчать, що після приходу радянських військових в Клайпедській і Шилутській областях почалися повальні зґвалтування жінок незалежно від їх національності або віку.

"Гвалтували і сімдесятирічних бабусь, і чотирнадцятирічних дівчаток - навіть в присутності батьків", - йдеться в повідомленні центру.

У документах також описані стрілянина п'яних радянських солдатів, в результаті якої загинули люди, підпали садиб, грабіж жителів і інші злочини.

Останні частини радянських військ покинули Литву 31 серпня 1993 року.

Читайте також:

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.