«За Вашу і Нашу Свободу»… У Києві відкриють виставку про «Празьку весну»

50 років тому для придушення “Празької весни” Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Тисячі людей у країнах Східного Блоку і в СРСР протестувати проти окупації.

Чеські та українські установи спільно презентують виставку "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр. Протести проти окупації Чехословаччини в 1968 році як частина боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи", повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Уночі з 20 на 21 серпня 1968 року громадяни Чехословаччини прокинулись від незвичного шуму. Такий вони востаннє чули під час ІІ Світової війни. Вулицями їхали танки та машини з озброєними військовими.

Ті, котрі встигли налаштувати радіопрогравачі перед їхнім заглушенням, довідалися, що радянські керівники в Москві, разом із очільниками інших країн Варшавського договору, вирішили насильно припинити політичний процес, відомий під назвою "Празька весна".

Виставка "За вашу і нашу свободу. 1968-2018 рр." присвячена долям тих людей, мешканців країн Східного блоку, які вирішили у різний спосіб протестувати проти окупації: виходили на мирну демонстрацію на Красній площі в Москві, підписували листи проти радянського вторгнення в ЧССР, підтримували засуджених учасників протестного руху, відмовлялися від служби в радянській армії, організовували студентські страйки та поширювали інформаційні листівки попри загрозу ув’язнення, звільнення з роботи, відсторонення від навчання чи примусового лікування в психіатричному закладі.

Українці не стояли осторонь тих подій, відголосок подій 21 серпня донісся до Ужгороду, Чернівців, Києва, Черкас, Одеси та Чернігова, про що свідчать історії Василя Макуха, Романа Гриня, Михайла Ліхцова, Зоряна Попадюка та багатьох інших.

Відвідувачі виставки будуть мати змогу ознайомитися детальніше з українськими сюжетами боротьби проти тоталітаризму та несвободи.

Документи, фотографії та інтерв’ю для виставки автор Адам Граділек збирав разом Петром Блажеком, Штєпаном Черноушекем, Міхаелом Стоіловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Автори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті.

Організатори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Чеський Центр, Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті, Посольство Чеської Республіки в Україні, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Час: 13 вересня, четвер, 12.00

Місце: м. Київ, Майдан Незалежності (біля стели)

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.