«За Вашу і Нашу Свободу»… У Києві відкриють виставку про «Празьку весну»

50 років тому для придушення “Празької весни” Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Тисячі людей у країнах Східного Блоку і в СРСР протестувати проти окупації.

Чеські та українські установи спільно презентують виставку "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр. Протести проти окупації Чехословаччини в 1968 році як частина боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи", повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Уночі з 20 на 21 серпня 1968 року громадяни Чехословаччини прокинулись від незвичного шуму. Такий вони востаннє чули під час ІІ Світової війни. Вулицями їхали танки та машини з озброєними військовими.

Ті, котрі встигли налаштувати радіопрогравачі перед їхнім заглушенням, довідалися, що радянські керівники в Москві, разом із очільниками інших країн Варшавського договору, вирішили насильно припинити політичний процес, відомий під назвою "Празька весна".

Виставка "За вашу і нашу свободу. 1968-2018 рр." присвячена долям тих людей, мешканців країн Східного блоку, які вирішили у різний спосіб протестувати проти окупації: виходили на мирну демонстрацію на Красній площі в Москві, підписували листи проти радянського вторгнення в ЧССР, підтримували засуджених учасників протестного руху, відмовлялися від служби в радянській армії, організовували студентські страйки та поширювали інформаційні листівки попри загрозу ув’язнення, звільнення з роботи, відсторонення від навчання чи примусового лікування в психіатричному закладі.

Українці не стояли осторонь тих подій, відголосок подій 21 серпня донісся до Ужгороду, Чернівців, Києва, Черкас, Одеси та Чернігова, про що свідчать історії Василя Макуха, Романа Гриня, Михайла Ліхцова, Зоряна Попадюка та багатьох інших.

Відвідувачі виставки будуть мати змогу ознайомитися детальніше з українськими сюжетами боротьби проти тоталітаризму та несвободи.

Документи, фотографії та інтерв’ю для виставки автор Адам Граділек збирав разом Петром Блажеком, Штєпаном Черноушекем, Міхаелом Стоіловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Автори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті.

Організатори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Чеський Центр, Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті, Посольство Чеської Республіки в Україні, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Час: 13 вересня, четвер, 12.00

Місце: м. Київ, Майдан Незалежності (біля стели)

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.