Болгарські в'язні знайшли два горщики турецьких монет ХІХ століття. ФОТО

Ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії виявили понад 8 кг срібних османських монет під час сільськогосподарських робіт.

Археологи з'ясували, що монети були зібрані у двох великих горщиках і заховані приблизно в ХIX столітті, повідомляє "Еспресо" з посиланням на The History Blog.

 Фото: History Blog

У повідомленні йдеться, що в основному в скарбі знаходилися монети акче - платіжний засіб Османської імперії до 1687 року. Монети відносяться до різних історичних епох і, ймовірно, збирали їх кілька поколінь болгар.

"Цікаво, що в той час за ці гроші можна було купити три будинки в Одріні, яке вважалося головним містом в сьогоднішній європейській Туреччини", - зазначив археолог Володимир Найдьонов.

 Фото: History Blog

Нагадаємо, у 2018 році в Болгарії вже були знайдені монети ХVIII століття і татарський скарб приблизно 1400 року. Монет тоді розкопали набагато менше, але виявили прикраси.

Знайдені нещодавно монети та горщики передали до Регіонального історичного музею Плевен.

Нагадаємо, в Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Кембридзький університет зняв короткометражний фільм мовою, якою говорили в давньому Вавилоні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.