Музей Майдану презентував книгу та відеопроект про Героїв Небесної Сотні

До п’ятої річниці масових розстрілів на Майдані Національний музей Революції Гідності та ГО «Родина Героїв Небесної сотні» презентували кілька проектів, присвячених Героям Небесної Сотні, учасникам Революції Гідності 2013-2014 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Одним із таких проектів став перший том документально-публіцистичної трилогії-мартиролога "Небесна Сотня. Життєписи" педагога та волонтерки Світлани Терейковської.

Книга вміщує 35 історій людей, які стали жертвами снайперських куль та тітушків у часи Революції Гідності.

"Ці люди могли стати в майбутньому гордістю та славою нашої держави. Життєписи новітніх героїв України мають надихати на осмислення сенсу життя, пробуджувати активне прагнення позитивних змін, давати молоді взірці справжнього патріотизму та самовідданості", - говорить у передмові авторка книги.

Другим став анонсований раніше відепроект режисерки Дарини Кульчицької "Характери гідності". Це так само серія коротких розповідей, у форматі відеороликів, про те, якими запам’яталися Герої Небесної Сотні людям, які близько знали їх за життя.

"Вони були різні – юні та старші, зі Сходу та Заходу, Півночі й Півдня, з інших країн. Мали різні вірування, мови, професії, світогляди, політичні уподобання й життєвий досвід. Вік – від 17 до 82 років.

Поміж них – молоді та закохані, з дітьми та онуками, дружинами й чоловіками, братами й сестрами, з батьками-дідами. І з родичами-предками, з усім преславним лицарством, яке з давніх-давен боронило свободу України і клало за неї голову", - говорить про героїв обох проектів генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Обидва проекти іще будуть продовжуватися і поповнюватися новими історіями про нових героїв. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає такий підхід важливим для збереження живої пам’яті про Майдан.

"За гарним поетичним визначенням "Небесна сотня" - реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями. Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ", - зазначив він.

Нагадуємо, що свого часу Український інститут національної пам’яті започаткував проект "Усна історія Майдану", покликаний зафіксувати пам’ять про ті події у свідченнях очевидців. Наразі записано 1200 свідчень, вийшло три випуски спогадів (останній – "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" - у двох томах).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.