Нотр-Дам де Парі: причиною пожежі могло стати коротке замикання

Причиною пожежі в Соборі Паризької Богоматері могло стати коротке замикання у частині будівлі, яка перебувала на реконструкції.

Як повідомляє "Європейська правда", про це пише французьке видання Le Parisien з посиланням на джерела в поліції.

 Фото: Le Parisien

В рамках розслідування поліція допитала вже близько 30 осіб – охоронців, співробітників компанії, що проводить реконструкцію, будівельників.

Співробітники служби безпеки повідомили поліції, що осередок пожежі був розташований біля основи шпиля Нотр-Даму з боку Сени.

В рамках цих реставраційних робіт на шпилі Нотр-Даму встановили риштування вагою понад 500 тонн. Будівельні роботи обслуговувалися трьома ліфтами.

Перший ліфт піднімав робітників на висоту 24 м від землі, другий піднімав на висоту 54 м на дах, третій ліфт дозволяв дістатися до шпиля, який робітники повинні були очистити. Два з цих ліфтів вже працювали з минулого четверга, коли знімали статуї, розташовані на шпилі.

За словами охоронців, коли спрацювала пожежна сигналізація і вони прибули до ліфта, пожежа вже була сильною і вони більше нічого не могли зробити.

За однією з версій криміналістів, причиною пожежі могла бути проблема з електрикою. "Можливо, сталося коротке замикання", - сказав один зі співрозмовників видання.

Читайте також:

Пасха Парижа – від смерті до життя

Нотр-Дам де Парі: панорама собору після пожежі та початок слідства. ФОТО

Пожежу у Соборі Паризької Богоматері взяли під контроль і частково загасили. ФОТО.

Горить Собор Паризької Богоматері. ФОТО. ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.