АНОНС: Відкриття “Музею” виборчого трешу від ЧЕСНО

У “Музеї” виборчого трешу будуть представлені одні з найбільш вражаючих та дещо абсурдних прикладів “гречкосійства” кандидатів під час виборів різних років, зібраних Рухом ЧЕСНО, партнерами та читачами.

Про це «Історичній правді» повідомили в НМІУ.

 

Мета “Музею” виборчого трешу — нагадати українцям, що ганебне явище “гречкосійства” не має толеруватися у свідомому суспільстві, адже призводить лише до змагання “гаманців”, а не досвіду та програм політиків.

“Гречкосійством” Рух ЧЕСНО називає спроби політиків вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів шляхом роздавання подарунків, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

У відкритті виставки візьмуть участь:

Віта Думанська — координаторка Руху ЧЕСНО (ГО “Центр UA”)

Дарина Рогачук — журналістка проекту “Вибори-вибори” (ГО “Центр UA” та Українська правда)

Тетяна Сосновська — генеральна директорка Національного музею історії України

«“Музей” має освітній характер, не несе жодної агітаційної мети та покликаний продемонструвати виборцям, чому “гречкосійство” — ганебне явище української політики.

Ані Рух ЧЕСНО, ані Національний музей історії України не виступають за чи проти будь-якого політика чи політичної партії. У музеї буде дотримано баланс експонатів від різних політичних сил» - заявляють організатори.

Куратор виставки – Роман Гондз, науковий співробітник відділу історії незалежної України.

Час: 5 липня, п’ятниця, 11:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Експозиція буде відкрита щодня до 10 серпня (у будні з 10:00 до 18:00 та вихідні з 11:00 до 19:00) за винятком 20 та 21 липня (дня тиші та дня парламентських виборів).

Вхід на експозицію 5 липня та 6 липня — безкоштовний, у решту днів — за вартістю стандартного квитка Національного музею історії України для огляду одного поверху.

Контакт: Юлія – 0509979360 (Рух ЧЕСНО), Валентина – 0962818285 (НМІУ).

Для участі потрібно зареєструватись тут.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.