Лукашенко не забороняв червоно-чорний прапор. Російські ЗМІ запустили фейк

Президент Білорусі підписав закон, який вводить кримінальну відповідальність за умисні дії щодо реабілітації нацизму. Деякі російські та українські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про нібито заборону символіки українських націоналістів цим законом.

23 липня президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко підписав закон "Про зміни до Кримінального кодексу Республіки Білорусь", повідомляє "Наша ніва" з посиланням на прес-службу президента РБ.

Низка українських мас-медіа подали в новинах інформацію, буцімто цей закон забороняє символіку ОУН і УПА (червоно-чорний прапор), герб полку Національної гвардії України "Азов" та інші нацистські символи.

Невідповідність цієї інформації першоджерелу помітили філологи Остап Українець і Катерина Дудка.

"Одні з найперших згадок цього закону: Комсомольська правда в Україні, російський сектор Пресінформу (де рубрика "Україна" є основною) та заборонена в Україні помийка "Русская весна". На них згадки з'явилися 23.07 в другій половині дня, майже відразу після публікації відповідного запису на офіційній сторінці президента Білорусі. Найперший запис - Пресінформ, русвесне і КП робили передруки звідти. Одне на одного вони не покликаються, хоча тексти ідентичні. Всі покликаються на сторінку Лукашенка. Українські ресурси, такі як 24 чи UATV, також покликаються саме на сторінку Лукашенка", - написав Українець у себе на "Фейсбуці". 

Звірка з офіційними ресурсами президента РБ виявила, що окрім зниження меж термінів покарання за деякі злочини, пов'язані з обігом наркотиків, закон передбачає введення кримінальної відповідальності за умисні діяння щодо реабілітації нацизму, нарівні з розпалюванням расової або іншої соціальної ворожнечі.

Проте жодних згадок про український визвольний рух чи сучасний український націоналізм у тексті немає. Новину про це вигадали російські та проросійські ЗМІ, а інші видання підхопили, не перевіривши.

"Заборона символіки УПА ніби ненавмисно подається крізь призму нацистської символіки - мовляв, заборонили всю нацистську символіку ВКЛЮЧНО з символікою УПА, бо це те саме. Особливо в останньому пункті - просто береться і стверджується, що УПА - самоочевидні союзники нацистів", - прокоментував пропагандистський прийом філолог. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.