Спецпроект

Шпаргалка для Зеленського. УІНП підготував для ОПУ довідку про польсько-українські стосунки

Український інститут національної пам’яті підготував довідку про стан польсько-українських відносин на запит Офісу президента напередодні першого офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі.

Про це повідомив Голова Інституту Володимир В'ятрович у коментарі Польсько-українському порталу.

Візит президента України запланований на 31 серпня – 1 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович в інтервʼю газеті Rzeczpospolita 18 серпня заявив, що Польща напередодні візиту Зеленського отримує позитивні сигнали з Києва щодо відновлення польських пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Україна призупинила видачу дозволів на ці роботи після руйнування пам'ятників стрільцям УПА в с. Грушовичі, яке стало 15 за ліком актом руйнування українських місць пам'яті на польській території.

Пам'ятники досі не відновлені, оскільки польські чиновники вважають, ніби ті були встановлені незаконно.

На думку Володимира В'ятровича, в ході час візиту до Варшави Зеленський може підняти питання поновлення польських ексгумацій в Україні та складні теми польсько-української історії.

Урядовець сподівається, що новобраний президент України переконає польську сторону відновити хоча б надмогильний пам'ятник 13-м упівцям і кільком цивільним у Верхраті Підкарпатського воєводства, зруйнований у жовтні 2016-го. Він був встановлений у 1993 році легально, тож, на думку В'ятровича, має бути відновлений.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда 4 червня під час зустрічі в Брюсселі попросив президента Зеленського відновити польських ексгумацій в Україні. За його словами, дозвіл Києва на відновлення ексгумацій дасть змогу вшанувати памʼять загиблих поляків і нормалізувати польсько-українські відносини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.