Спецпроект

Шпаргалка для Зеленського. УІНП підготував для ОПУ довідку про польсько-українські стосунки

Український інститут національної пам’яті підготував довідку про стан польсько-українських відносин на запит Офісу президента напередодні першого офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі.

Про це повідомив Голова Інституту Володимир В'ятрович у коментарі Польсько-українському порталу.

Візит президента України запланований на 31 серпня – 1 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович в інтервʼю газеті Rzeczpospolita 18 серпня заявив, що Польща напередодні візиту Зеленського отримує позитивні сигнали з Києва щодо відновлення польських пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Україна призупинила видачу дозволів на ці роботи після руйнування пам'ятників стрільцям УПА в с. Грушовичі, яке стало 15 за ліком актом руйнування українських місць пам'яті на польській території.

Пам'ятники досі не відновлені, оскільки польські чиновники вважають, ніби ті були встановлені незаконно.

На думку Володимира В'ятровича, в ході час візиту до Варшави Зеленський може підняти питання поновлення польських ексгумацій в Україні та складні теми польсько-української історії.

Урядовець сподівається, що новобраний президент України переконає польську сторону відновити хоча б надмогильний пам'ятник 13-м упівцям і кільком цивільним у Верхраті Підкарпатського воєводства, зруйнований у жовтні 2016-го. Він був встановлений у 1993 році легально, тож, на думку В'ятровича, має бути відновлений.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда 4 червня під час зустрічі в Брюсселі попросив президента Зеленського відновити польських ексгумацій в Україні. За його словами, дозвіл Києва на відновлення ексгумацій дасть змогу вшанувати памʼять загиблих поляків і нормалізувати польсько-українські відносини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.