Національний архів Австралії зберігатиме для майбутніх поколінь відеоігри

Національний архів фільмів та звуку Австралії (NFSA) заявив про наміри зберігати у своїх фондах відеоігри

Про це пише "Телеграф" із посиланням на Kotaku Australia.

 

Першими іграми, які увійдуть до фондів NFSA, стануть 8 творінь австралійської ігрової індустрії, зокрема The Hobbit (1982) та Halloween Harry (1985/1993).

Як вважає голова NFSA Джен Мюллер, наше сучасне життя неможливо уявити без відеоігор. Тому їх і потрібно зберігати, щоб у майбутньому люди могли відтворити повний образ того, як жили ми з вами.

До архіву беруть оцифровані версії ігор, а також супутні матеріали до них - рекламні зображення, саундтреки, ілюстрації, розкадровки та виробничий арт. Завдяки новому виду медіа NFSA також збирається вивчити проблеми, які можуть ускладнити архівне зберігання відеоігор.

Коли перераховані ігри потраплять до архіву, NFSA розбереться з процесом і почне додавати інтерактивні розваги на регулярній основі.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.