У Дрогобичі знайшли поховання жертв НКВД. ФОТО

Фахівці меморіально-пошукового центру «Доля» з 15 жовтня проводять пошуково-ексгумаційні дослідження на території саду біля колишньої тюрми НКВД у Дрогобичі Львівської області

Про це повідомляє сайт МПЦ "Доля".

17 жовтня пошуковці розповіли, що вже знайшли останки 16 людей з виявлених 13 захоронень.

 
drohobych-rada.gov.ua

Ці люди, за словами фахівців, були вбиті в 1939-1941 роках або після 1944-го року, тобто є жертвами саме радянських репресивних органів. Судячи з кульових отворів, людям стріляли в потилицю - це характерний "почерк" НКВД. 

Останки розташовані хаотично - йомвірно, тіла ховали вночі в кілька етапів.

 
drohobych-rada.gov.ua

Також знайдені залишки взуття, одягу та кулі від зброї, якою у ті часи користувалися працівники НКВД.

 
drohobych-rada.gov.ua

Як наголосив під час брифінгу директор меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета, за фактом злочину скеровано звернення про відкриття кримінального провадження до місцевої поліції. Останки мають оглянути експерти.

 
drohobych-rada.gov.ua

Роботи з пошуку останків інших жертв триватимуть ще декілька тижнів.

 
drohobych-rada.gov.ua

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.