У білоруських Куропатах пройшла "Ніч розстріляних поетів". ФОТО

Увечері 29 жовтня на території білоруського меморіалу Куропати, де в 1930-ті роки відбувалися масові розстріли, відбулася третя щорічна акція пам'яті «Ніч розстріляних поетів».

Про це повідомляє білоруська служба радіо "Свобода".

 

Акцію було присвячено річниці "Чорної ночі" з 29 на 30 жовтня 1937 року, співробітники НКВС розстріляли понад 100 представників білоруського інтелігенції, зокрема 22 літераторів.

 

Активісти, літератори, музиканти, громадські діячі в Куропатах зачитували імена репресованих поетів, письменників та інших представників інтелігенції, влаштовували короткі виступи і зачитували вірші розстріляних поетів, священики читали молитви.

У заході брали участь кілька сотень людей.

 

Крім того, біля будівлі КДБ Білорусі в Мінську відбулася акція "Ланцюг пам'яті".

 

Довідка. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.