В Ірані знайшли давню стіну довжиною 115 км

Залишки кам'яною стіни виявили археологи в окрузі Сарполь-е-Захаб на заході Ірану.

Про це пише Gazeta.ua з посиланням на livescience.com.

 
vokrugsveta.ua

Довжина споруди - приблизно 115 кілометрів. Кераміка, знайдена уздовж стіни, вказує, що остання була побудована десь між IV ст. до Р.Х. і VI ст. після Р.Х. Ким і навіщо вона була створена, поки невідомо.

Археологи з Тегеранського університету встановили, що на її будівництво мало піти близько 1 млн кубічних метрів каменю і величезна кількість робочої сили.

Стіна побудована з природних місцевих матеріалів. Булижники і валуни, з яких вона зроблена, скріплювали гіпсовим розчином, що збереглися в деяких місцях.

Хоча археологи не підозрювали про існування стіни, для людей, що живуть поруч із нею, знахідка тегеранських вчених не стала відкриттям. Місцеві давно дали ім'я цієї споруди - "стіна Гавриїла".

Археологи не впевнені, хто будував споруду і з якою метою. Через погану збереженість бар'єру вчені навіть не впевнені у його точній ширині та висоті. За приблизними оцінками, це ширина 13 м і висота близько 3 м.

Незрозуміло, чи була стіна оборонною спорудою, чи символічною. За словами археологів, вона могла позначати кордон стародавнього Парфянського царства (247 р. до Р.Х. - 224 р. після Р.Х.) або Сасанидской імперії (224-651). За часів існування цих імперій на заході Ірану будувалися великі замки, міста і іригаційні системи, тому, ймовірно, у обох держав були ресурси для створення "стіни Гавриїла".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.