В Ірані знайшли давню стіну довжиною 115 км

Залишки кам'яною стіни виявили археологи в окрузі Сарполь-е-Захаб на заході Ірану.

Про це пише Gazeta.ua з посиланням на livescience.com.

 
vokrugsveta.ua

Довжина споруди - приблизно 115 кілометрів. Кераміка, знайдена уздовж стіни, вказує, що остання була побудована десь між IV ст. до Р.Х. і VI ст. після Р.Х. Ким і навіщо вона була створена, поки невідомо.

Археологи з Тегеранського університету встановили, що на її будівництво мало піти близько 1 млн кубічних метрів каменю і величезна кількість робочої сили.

Стіна побудована з природних місцевих матеріалів. Булижники і валуни, з яких вона зроблена, скріплювали гіпсовим розчином, що збереглися в деяких місцях.

Хоча археологи не підозрювали про існування стіни, для людей, що живуть поруч із нею, знахідка тегеранських вчених не стала відкриттям. Місцеві давно дали ім'я цієї споруди - "стіна Гавриїла".

Археологи не впевнені, хто будував споруду і з якою метою. Через погану збереженість бар'єру вчені навіть не впевнені у його точній ширині та висоті. За приблизними оцінками, це ширина 13 м і висота близько 3 м.

Незрозуміло, чи була стіна оборонною спорудою, чи символічною. За словами археологів, вона могла позначати кордон стародавнього Парфянського царства (247 р. до Р.Х. - 224 р. після Р.Х.) або Сасанидской імперії (224-651). За часів існування цих імперій на заході Ірану будувалися великі замки, міста і іригаційні системи, тому, ймовірно, у обох держав були ресурси для створення "стіни Гавриїла".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.