АНОНС: У Києві презентують книгу про Ґарета Джонса

Презентація книги видавництва «Жнець» «Ґарет Джонс. Ціна правди» відбудеться у Києві 15 листопада.

До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам'яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — за ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди".

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Учасники презентації:

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка FILM.UA Group

Аліса Калюжна, промо-продюсерка фільму "Ціна правди"

Ігор Женченко, директор видавництва "Жнець"

Марина Женченко, видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Ярослава Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду

Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

15 листопада, п'ятниця, 16:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3).

Вхід на подію вільний, за реєстрацією: forms.gle/GdvmipbqDsZYrx1h9

Кількість місць обмежена.

Акредитація ЗМІ: forms.gle/3LSdf1nqTm8sV95x6

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Це історія Ґарета Джонса, валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.