У Кернеса через інтернет зібралися перейменувати проспект на честь маршала Жукова

У Харкові мерія організовує громадське обговорення для перейменування проспекту, названого на честь радянського генерала-дисидента Петра Григоренка, на проспект Маршала Жукова.

Як передає Depo.Харків, відповідне повідомлення від 19 листопада розміщене на сайті Харківської міської ради.

 

Офіційно захід називається "громадське обговорення у формі електронної консультації з питання присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові".

Громадське обговорення-електронна консультація відбуватиметься на сайті мерії Харкова.

"Необхідність громадського обговорення цього питання обумовлена надходженням до Харківської міської ради пропозицій від ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення історичної назви проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова та з метою залучення представників громадськості до розгляду зазначеного питання", - йдеться в повідомленні.

Строк подачі пропозицій та зауважень – до 18 грудня. Пропозиції подаються за електронною формою.

Відповідальною за проведення громадського обговорення визначено заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету міської ради Тетяну Чечетову-Терашвілі.

Звіт за результатами громадського обговорення та узагальнені пропозиції, отримані під час проведення громадського обговорення, будуть оприлюднені не пізніше 1 січня 2020 року на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.