In memoriam. Помер радянський дисидент і правозахисник Михайло Хейфец

Сьогодні в Єрусалимі у віці 85 років помер Михайло Хейфец (1934-2019) – відомий радянський правозахисник, дисидент, історик і письменник.

Про це повідомляє видання "День" із посиланням на Facebook президента Асоціації Європейських Журналістів Артура Рудзицького.

 
Фото: svoboda.org

Михайло Хейфец народився 18 січня 1934 року у Ленінграді.

У 1974 році заарештований і засуджений за 70 статтею КК РРФСР ( "антирадянська агітація і пропаганда") на 4 роки позбавлення волі і 2 роки заслання за написання передмови до самвидавчого зібрання творів Йосипа Бродського (так званої "марамзінскої збірки"), а також за виготовлення в 1969 році і "зберігання з метою розповсюдження" двох примірників есе А. Амальріка "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?" та ознайомлення в 1971-1974 роках з цим есе трьох осіб, зберігання і конспектування книги Фенсонда "Смоленськ за радянської влади".

Свідком у цій справі проходив в тому числі Борис Стругацький. (Згодом, під впливом цих подій, М. Хейфец послужив прототипом Ізі Кацмана в романі Аркадія і Бориса Стругацьких "Град приречений").

У роки ув'язнення написав, переправив "за дріт" і випустив в Парижі три книги публіцистики, документальної прози та інтерв'ю ( "Місце і час", "Русское поле", "Подорож з Дубровлаг в Єрмак"). Після звільнення із заслання в 1980 році виїхав до Ізраїлю.

З 1982 по 1990 рік – науковий співробітник Центру з вивчення та документації східноєвропейського єврейства при Єрусалимському університеті. Паралельно написав і видав сім книг .

З 1990 по 1998 рік – співробітник (колумніст і оглядач з питань бізнесу і культури) ізраїльської газети "Вести".

У 2000 році вийшло його тритомне "Вибране" в Харкові (видавництво "Фоліо") і нове дослідження - "Суд над Ісусом. Єврейські версії і гіпотези ", видано в Москві (видавництво "Даат-Знання").

У 2003 році там же вийшла книга про філософа і теоретика історії Ханне Арендт - "Ханна Арендт судить XX століття". Здана в друк друга книга про філософію Ханни Арендт - "Умови, на яких людині дано життя на Землі".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.