АНОНС: Презентація проекту "Київ Інтерактивний"

Проєкт «Інтерактивний Київ» – це амбітна спроба перенести Київ початку ХХ ст. у площину цифрової мапи. Мета не тільки показати всі можливі тогочасні інфраструктурні об’єкти, але й познайомити з різноманіттям повсякдення киян та киянок 100 років тому.

Про це повідомляє Музей історії Києва.

 

Які були найкращі ресторани у Києві? Куди бігти і скільки грошей діставати, якщо заболів зуб? У яку школу відправити дитину так, щоб недалеко від дому? У кого краще винаймати квартиру та прогулянка якою вулицею загрожувала вашому гаманцю чи навіть життю.

На ці та інші питання хоче відповісти презентований проєкт. Ця інтерактивна карта є спробою створити інклюзивну оповідь про багатокультурний Київ початку XX століття.

"Інтерактивний Київ" є частиною освітньої платформи розробленою командою Центру міської історії (Львів). Проєкт відбувся завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Розробники карти: Олена Бетлій, Ольга Гнидюк, Катерина Диса, Марія Чорна, Мартін-Олександр Кислий, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова, Олександра Оберенко, Андрій Левченко, Наталя Кубицька, а також команда дизайнерів та програмістів (SiteGist).

Час: 5 грудня, четвер, 19.00

Місце: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, м. Київ

Вхід вільний.

Реєстрація за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.