АНОНС: Презентація проекту "Київ Інтерактивний"

Проєкт «Інтерактивний Київ» – це амбітна спроба перенести Київ початку ХХ ст. у площину цифрової мапи. Мета не тільки показати всі можливі тогочасні інфраструктурні об’єкти, але й познайомити з різноманіттям повсякдення киян та киянок 100 років тому.

Про це повідомляє Музей історії Києва.

 

Які були найкращі ресторани у Києві? Куди бігти і скільки грошей діставати, якщо заболів зуб? У яку школу відправити дитину так, щоб недалеко від дому? У кого краще винаймати квартиру та прогулянка якою вулицею загрожувала вашому гаманцю чи навіть життю.

На ці та інші питання хоче відповісти презентований проєкт. Ця інтерактивна карта є спробою створити інклюзивну оповідь про багатокультурний Київ початку XX століття.

"Інтерактивний Київ" є частиною освітньої платформи розробленою командою Центру міської історії (Львів). Проєкт відбувся завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Розробники карти: Олена Бетлій, Ольга Гнидюк, Катерина Диса, Марія Чорна, Мартін-Олександр Кислий, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова, Олександра Оберенко, Андрій Левченко, Наталя Кубицька, а також команда дизайнерів та програмістів (SiteGist).

Час: 5 грудня, четвер, 19.00

Місце: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, м. Київ

Вхід вільний.

Реєстрація за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.