На Львівщині відкрили відновлену криївку УПА. ВІДЕО

У Брюховичах урочисто відкрили криївку, яку енкаведисти знищили у 1946 році. Тоді у кількаденному бою загинули троє бійців УПА. Вони взяли весь вогонь на себе, щоб побратими змогли втекти з облави.

Оновлену схованку робили за згадками місцевих довгожителів, а роботи тривали майже півроку. Тепер поблизу Львова є ще одна криївка, яка в точності відтворює умови життя бійців УПА, повідомляє zaxid.net.

 

Криївку на Круковій горі облаштували таємно, тому досі ніхто не знає, коли вона почала діяти. Вона мала стратегічне значення, бо з гори добре проглядалося село.

Однак у лютому 1946 року енкаведисти підкралися непомітно. У боротьбі із загарбниками загинули Володимир Майор, Павло Михальчук та Костянтин Струк.

"Енкаведисти почали оточувати повстанців й почалася стрілянина. Хлопці почали відстрілюватися, повибивали шибки, а ці позалягали… Мені дідусь розказував, йшов бій.

Троє вояків УПА залишилися, бо треба було, щоб інші відійшли. І вони лишилися тут і відстрілювалися, взяли вогонь на себе, тож іншим вдалося вийти з облоги", — розповідає дослідник історії цієї криївки Володимир Стадник.

Наслухані про ті трагічні часи й місцеві мешканці. Пані Люба згадує, що участь у повстанському русі брали багато односельчан. Одні загинули, інших відправили на Сибір, і лише одиниці врятувалися.

"Мені бабця то розказувала, а я так то пам'ятала. Вона казала, що на Круковій горі, а де саме вона не знала, бо колись тут не можна було ходити. Але тут дуже багато... Тільки запам'яталися троє, але тут було більше із Зашкова, із Завадова були, і з Борщовичів, по-моєму", — згадує місцева мешканка пані Люба.

Цією криївкою змогли б користуватися кілька повстанців. Та лише ті, що її збудували. Укриття облаштоване по-простому: всі речі з підручних матеріалів, скриня та пічка.

"Такі криївки будувалися ночами і безшумно. Завжди без цвяхів, бо щоб забити цвях, треба пошуміти. Дротами скручували. Дротами кріпили, щоб менше гуркотіти. Якщо в радіусі кілометра був якийсь рух, то роботи припинялися", — пояснює історичні особливості член товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Міклуш.

Відновлювали криївку майже півроку. Роботу ускладнювало розташування схованки. Майстри вручну виносили на гору всі матеріали і обладнання.

"Тут не було нічого. Був хіба пустир, зарослий кущами. Сама криївка була метрів 20 звідси в підвалі одного з будинків. Він зараз в аварійному стані і це є приватна територія, тому ми вирішили відновити її чуть дальше, якраз на схилі, звідки її буде видно, і на землях, які належать громаді селища", — розповідає про роботи співорганізатор проекту відновлення криївки Андрій Боднар.


Тепер на місці відновленої криївки відкриють музей, відвідати який зможуть усі охочі.

Локація: смт. Брюховичі, вул. Крукова Гора, координати – 49.921913, 23.973163.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.