Путін заявив, що українців вигадав "граф Потоцький"

Президент Росії Володимир Путін під час щорічної підсумкової пресконференції неодноразово говорив про близькість росіян та українців і назвав своє бачення, хто є автором української ідентичності.

Про це повідомляє ВВС.Україна.

 

"Ось в нас ідуть суперечки з Україною. Є українська ідентичність, так, вона сформована. А хто був автором? Граф Потоцький – відомий дослідник, вчений та письменник", - почав розмірковувати Володимир Путін у відповідь на питання про національне питання всередині Росії.

За версією Путіна, граф Потоцький "вперше заговорив про українців як окремим етнос".

Щоправда, президент Росії не уточнив, який саме граф Потоцький зі старовинного польського шляхетського роду.

Можливо, він мав на увазі Яна Потоцького, видатного мандрівника та вченого. Відомо про його захоплення українським фольклором.

"Потім були окремі польські дослідники, які навіть викреслили українців з переліку слов'ян. Вони стверджували, що це нащадки кочових народів. Але це все повна нісенітниця", - продовжив Путін.

Він розповів журналістам, що росіяни мають знати істину і розуміти, що "на якомусь етапі відбулись елементи реальної ідентичності і ставитись до цього з повагою".

Протягом всієї пресконференції Володимир Путін дуже часто, відповідаючи на не пов'язані з Україною питання, звертався до теми походження українців.

Також він вкотре намагався переконати, що росіяни, білоруси та українці є одним народом.

За його словами, в Росії раніше жили 3 мільйони українців, а потім з Донбасу приїхало ще 3 мільйони переселенців.

До війни на Донбасі на території Луганської та Донецької областей жили близько 6,6 мільйона людей.

За приблизними підрахунками української сторони, на непідконтрольних територіях опинились 3,8 млн людей, а на контрольованих 2,6 млн.

При цьому, за офіційними даними української влади, на контрольовану урядом територію України з того боку переїхали понад мільйон осіб.

Ще одне повторення від Путіна – нібито причорноморські регіони України не є українськими, а подаровані Леніним від Росії у радянські часи. Ці ж самі тези він озвучував в 2014 та 2015 роках, коли обґрунтовував ідею Новоросії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.