У соборі Паризької Богоматері вперше за 200 років не буде різдвяної меси

Уперше за 200 років у соборі Паризької Богоматері, що у квітні постраждав від пожежі, не відбудеться традиційна різдвяна служба - святкову месу проведуть у сусідньому храмі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на BBC.

 

"У соборі Нотр-Дам у Парижі не відбудеться різдвяна служба вперше за більш ніж двісті років, оскільки у будівлі тривають ремонтні роботи після квітневої пожежі", - йдеться у повідомленні.

За словами чиновників, різдвяна меса все ж відбудеться, проте у сусідньому соборі Сен-Жермен-л'Оссеруа.

У Нотр-Дамі різдвяна служба не відбувалася лише під час французької революції.


Нагадуємо
, що 15 квітня на даху собору Нотр-Дам сталася масштабна пожежа. У результаті було знищено шпиль собору. Водночас багато культурних, історичних та духовних пам'яток вдалося врятувати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.