У Києві відкрилася виставка про репресованого археолога Мовчанівського

З 27 грудня у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника Теодосія Мовчанівського

Про це повідомляє Інститут археології НАН України.

 

Виставка підготовлена фахівцями музейниками із залученням джерел з Наукового архіву Інституту археології. Це спільний проект НМІУ та ІА НАНУ з серії виставок "Репресована археологія". Серію присвячено українським науковцям, доля яких була знищена радянською репресивною машиною.

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський  (1899 - 1938) проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток. Саме Мовчанівський сформував систему наукової фіксації розкопочного процесу, в тому числі ввів польові щоденники, які мали вестися за певною схемою.

На виставці представлено речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Це близько 200 предметів з колекції матеріалів з розкопок Мовчанівського, яка зберігається у фондах НМІУ.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського (відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище", польовий щоденник) з Наукового Архіву Інституту археології НАН України.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки". Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР засудила його до вищої міри покарання. 10 травня 1938 р. Мовчанівського було страчено.

Постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. археолога було реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.