СБУ передала Херсонському музею артефакти вилучені у чорних археологів. ВІДЕО

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" із посиланням на видання "Мост".

 

Речниця управління СБУ у Херсонській області Вікторія Шакула розказала, де і як були вилучені ці старовинні експонати:

"Співробітники спецслужби виявили місцевих мешканців, які намагались контрабандним шляхом переправити предмети давнини до країн Євросоюзу та до країни-агресора. Ними виявились декілька мешканців Херсона та області.

Одні з них займалися чорною археологією, вели власні розкопки і через інтернет продавали їх. Інші скуповували і намагалися перепродати за кордон. Всі ці особи визнані винними за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України "Замах на контрабанду". Термін покарання визначається судом".

Як розказує головна зберігачка фондів обласного краєзнавчого музею Ганна Андрєєва, ці експонати датуються різними роками, від III століття і до початку XIX. Серед предметів – наконечники для стріл, старовинні монети, ювелірні прикраси античної Ольвії, предмети побуту:

"Це дуже цікава колекція. Серед них – речі римського, скіфського часу, предмети Київської Русі. Колекція різнорідна, потребує додаткового вивчення, чим ми і будемо займатися.

Серед предметів, що сьогодні передаються, цікаві нумізматичні зразки – монети Кримського ханства, ольвійські монети. Серед них – унікальні речі".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.