АНОНС: У пошуках спільного майбутнього. Люблінський сейм 1569 року

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на історичний лекторій з Віталієм Михайловським про Люблінський сейм 1569 року очима коронної Русі.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Люблінський сейм 1569 р. без перебільшення можна назвати одним із найбільш драматичних у нашій історії. Власне його рішення стали початком тривалого процесу об'єднання під одним дахом тих земель, що ми зараз називаємо українськими.

Хоч, як би ми не намагалися знайти цю ідею у рішеннях цього сейму, ми її там не знайдемо. Але дуже часто певні історичні події стають початку чогось, що геть не входило в плани на той час.

Ніхто з ідеологів унії не міг побачити ідею соборної України у XIX чи XX cтоліттях, як і те, що Київ, не найуспішніше місто в XVI cт., стане столицею нової європейської держави.

Історики, що вивчали унію 1569 р. звертали і звертають увагу насамперед на ті яскраві події, що відбувалися впродовж одного з найдовших сеймів в історії Польського королівства та Речі Посполитої.

Цими яскравими подіями були суперечки, протести, вимоги короля з'явитися на сейм, дивні "хвороби", що "косили" сенаторів та послів, виїзд литовської делегації тощо. Ці події детально висвітлені очима авторів щоденників цього сейму, що стали основою для уявлень істориків XIX–XX ст. про ті події.

Погляд на сейм у Любліні з іншої сторони – коронної Русі – показує бажання місцевих можновладців та шляхти укласти унію з Великим князівством Литовським.

У 1569 р. вони бачили це цілком інакше, ніж нам би хотілося, але без їхнього прагнення до об'єднання ідея майбутньої України відкладалася на невизначений час або ж і взагалі не була б сформована та реалізована.


Лектор: Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Кафедри історії України Університету Грінченка (Київський Університет Імені Бориса Грінченка).


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.


Час: 22 січня, середа, 18:30.


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.