Будинок Гітлера перебудують під поліцейський відділок

Австрія представила архітектурний план щодо перетворення будинку, де народився Адольф Гітлер, на поліцейський відділок з надією «нейтралізувати» простір і забезпечити, щоб він не привертав увагу неонацистів.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

Після десятиліть дебатів щодо того, що робити з будівлею в місті Браунау-на-Інні на кордоні з Німеччиною, Австрія заявила, що перетворить її на офіси поліції, щоб вона "ніколи більше не асоціювалася з націонал-соціалізмом".

"Це найдоцільніше використання [для будівлі]. Чому? Поліція є захисником основних прав і свобод", — заявив міністр внутрішніх справ Карл Нехаммер.

Ремонт, який буде коштувати €5 мільйонів, мають закінчити на початку 2023 року.

На відміну від Німеччини, Австрія довгий час заперечувала будь-яку відповідальність за нацизм, називаючи себе першою жертвою дій Гітлера — у 1938 році Австрію приєднали до нацистської Німеччини.


Нагадуємо, що раніше Австрійський уряд хотів знести триповерховий будинок у місті Браунау-ам-Інн, так як він став місцем паломництва для неонацистів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.