Зеленського запитали: чи Бандера є героєм?

«Українська правда» взяла інтервʼю у Володимира Зеленського. Серед іншого він відповідав і на запитання на історичну тематику

 
Українська правда

Журналісти "Української правди" розпитали президента про його ставлення до Степана Бандери.

На пряме запитання Зеленський відповів "у мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за тих часів", оскільки він тоді не жив.

Стосовно того, чи є Степан Бандера героєм діючий президент розповів "Я виріс на Дніпропетровщині, де нам з самого початку ще за радянських часів казали хто такий Бандера. І він не був другом для України. Потім, коли була уже незалежність України усі піднімали це питання, ми читали, що ми... Він був одним із тих людей, які боролися за незалежність України".

Разом з тим, Президент вважає, "що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями".

Також Зеленський заявив про відсутність спільного розуміння історії українцями: "нема такого, що народ точно зрозумів, ось нас обʼєднують такі сторінки, такі герої, такі люди".

При цьому, він вважає, що "дідам, які воювали з фашистами" треба дати час "зрозуміти, що відбувалось". І одночасно: "Навіщо їх змінювати?".

Під час запису інтерв'ю Зеленський постійно повторює "Бендера" замість "Бандера".

Президента також запитали про історичні постаті, які його захоплюють. Зеленський назвав двох осіб: Леоніда Кравчука та Богдана Хмельницького.

"Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. 

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…" - сказав Зеленський.

У Богдана Хмельницького діючий президент відмітив "дипломатію, перемовини й хитрість". І при цьому зауважив, що козацький гетьман "щось домовився, комусь продався". І "все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.