На Чернігівщині хочуть заґратувати портрети Леніна і Сталіна, щоб привабити туристів

У місті Новгород-Сіверський Чернігівської області скандальні портрети Леніна і Сталіна на водонапірній вежі хочуть заґратувати публічно, щоб привернути увагу громадськості до нової туристичної локації.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко.

 
ФОТО: Sokolenko13 / Wikimedia Commons

"Думаю, що це треба зробити якось публічно, щоб привернути увагу до нової туристичної локації. Процес встановлення ґрат може стати привабливим для туристів та ЗМІ. Поки що подію відклали – коронавірус трохи вибив нас із колії", – сказав Бондаренко.

За словами міського голови, ідея заґратувати мозаїчні зображення комуністичних лідерів, як і пам'ятник Леніну, була в нього давно. Адже "Ленін за ґратами", на його думку, міг би суттєво збільшити наплив туристів до Новгорода-Сіверського.

Однак на виконання закону про декомунізацію пам'ятник довелося демонтувати. А от портрети вождів тоталітаризму з башти не прибрали, бо не вважають їх символами комуністичного режиму.

Тепер же, отримавши підтримку голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича, чекають нагоди повісити на них ґрати й поруч – табличку з написом: "Кати українського народу".

Нагадаємо, що за демонтаж зображень Леніна і Сталіна на башті в Новгороді-Сіверському тривалий час боролися громадські активісти та співробітники УІНП.

У вересні 2018 року прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за фактом пропаганди в місті символіки комуністичного режиму. Його розслідуванням займаються слідчі Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

За словами Бондаренка, наразі триває експертиза мозаїчних зображень на предмет визначення, чи є вони об'єктами декомунізації.

Тим часом в УІНП змінилося керівництво. В одному з інтерв'ю новий голова інституту Антон Дробович назвав ініціативу влади Новгорода-Сіверського щодо заґратування скандальних портретів оригінальною і такою, що "відповідає духу креативної декомунізації".

Мозаїчні зображення Леніна і Сталіна розмістили в центрі Новгорода-Сіверського в 1930-х роках на водонапірній вежі 1901 року спорудження поряд із базарною площею.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.