Розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії УНР в Любліні

Українське товариство Любліна просить допомогти у відновленні могил українських героїв

На православному кладовищі на вулиці Липовій в Любліні розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії Української Народної Республіки.

Українська громада Любліна роками доглядала ці могили, зберігаючи пам'ять про українських національних героїв. З кінця 80-х років ХХ ст. можна було це робити у відкритий спосіб. На початку 90-х років руками люблінських українців проведено перші більші роботи для впорядкування могил.

 

У 2000 р., завдяки підтримці властей міста та люблинських підприємств, проведено чергові роботи – відновлено і помальовано "козацькі" хрести, встановлено на них тризуби, прокладено тротуар.

Вагомою подією стало у 2001 р. спорудження – поруч могил – пам'ятника на честь воїнів армії УНР, котрі жили в Люблині та околиці і тут знайшли вічний спокій. Це було можливим завдяки великій мобілізації української громади Любліна, підтримці властей міста Любліна, Посольства України в Польщі, люблінських підприємців та української діаспори.

Пам'ятник та могили воїнів армії УНР в Люблині стали загальновідомим у місті місцем української національної пам'яті, де вінки складають численні делегації, де відзначаються українські національні свята.

Щоби повністю профінансувати відновні роботи бракує близько 15 тисяч злотих.

Українське товариство Любліна звертається до всіх, кому дороге належне вшанування пам'яті борців за волю України, про пожертви на цьогорічні роботи для відновлення могил воїнів армії УНР у Люблині.

У зверненні йдеться "Цього року випадає 100-річчя війни з більшовицькою Росією 1920 року та польсько-українського союзу – пакту Петлюра–Пілсудський, відтак не буде кращої нагоди, щоб відновити люблинські могил українських героїв".

Пожертви можна вносити на банківський рахунок Товариства:

Towarzystwo Ukraińskie

nr 92 1090 2688 0000 0001 1833 0907, Santander Bank Polska S.A.

з позначенням: Darowizna - groby żołnierzy ukraińskich w Lublinie.

У іноземній валюті (USD) та з-за меж Польщі:

PL 78 1090 2688 0000 0001 4125 1968, Santander Bank Polska S.A., SWIFT: WBKPPLPP

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.