Полтавська ОДА створила журі конкурсу на кращий пам’ятник Симонові Петлюрі

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов підписав розпорядження про проведення відкритого всеукраїнського конкурсу на спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі. Творчі змагання відбудуться, щоб визначити кращу проєктну пропозицію.

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавській облдержадміністрації.

 

Замовником конкурсу визначили Полтавську обласну державну адміністрацію (ПОДА). Документом також передбачено, що Департамент будівництва, містобудування й архітектури ПОДА має розробити та подати на затвердження умови проведення конкурсу. Преміальний фонд переможцям конкурсу визначить Департамент культури й туризму ПОДА.

Також затвердили склад журі всеукраїнського конкурсу. Згідно з пропозиціями голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича до журі увійшли й четверо представників цього центрального органу виконавчої влади.

Зокрема, це кияни – експерт із меморіалізації Ростислав Лужецький, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін, Сергій Юрченко, лауреат державної премії в галузі архітектури та полтавець Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу.

Також до складу журі увійшли: Артур Ароян (кандидат архітектури); Оксана Бєлявська (кандидатка архітектури); Едуард Зубашич (голова обласної організації національної спілки архітекторів); Ірина Особік (заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури); Олександр Отич (заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю); Віталій Павлов (начальник відділу туризму та культурної спадщини); Катерина Рижеченко (заступниця голови ПОДА); Юрій Самойленко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Олександр Тарасенко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Микола Шевельов (начальник Управління в справах містобудування й архітектури); Інна Шерстюк (заступник директора Департаменту культури й туризму ПОДА); Василь Шулик (доктор архітектури, професор).


Нагадуємо, що на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати   підтримали проєкт рішення "Про погодження місця встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві". За нього проголосували більшість народних обранців-виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади, зокрема 23 з 27 присутніх на сесії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.