УІНП звернувся до правоохоронців у зв’язку з відновленням обеліска Червоній армії у Каховці

Наприкінці жовтня 2020 року в Каховці Херсонської області відновили обеліск на місці командного пункту Червоної армії. Пам’ятний знак пов’язаний зі встановленням радянської влади на території України, а тому порушує чинне законодавство. Український інститут національної пам’яті направив до Національної поліції України та Служби безпеки України офіційні листи щодо розслідування цього інциденту та притягнення причетних до відновлення обеліска до відповідальності.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

Обеліск був встановлений у 1957 році на місці командного пункту Василя Блюхера, спостережного пункту Семена Будьонного й Климента Ворошилова. У серпні-жовтні 1920 року на так званому Каховському плацдармі велися бої між Червоною армією та "Русской армией" Петра Врангеля.

На відновленому цього року обеліску була розміщена символіка Червоної армії – червона п'ятипроменева зірка, а також встановлена меморіальна таблиця з написом: "Здесь находился командный пункт Красной Армии во время боев за Каховский плацдарм в августе 1920 г. Установлен в честь 35 летия разгрома Врангеля на Каховском плацдарме в 1955 г.". П'єдестал відновленого обеліска пофарбували у кольори "георгіївської стрічки".

За кілька днів після відновлення пам'ятного знака, за дорученням голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва, меморіальну дошку демонтували з обеліска. Також голова Херсонської ОДА доручив розпочати службове розслідування щодо співробітників Каховської райдержадміністрації, причетних до відновлення пам'ятного знака. Проте інша символіка, як і сам обеліск, наразі залишаються у публічному просторі.

"Йдеться не лише про порушення закону, хоча сам собою цей факт уже заслуговує на увагу правоохоронців. Але також про загрозливу тенденцію, коли в регіоні, що межує з окупованим Кримом, відновлюється пам'ятний знак на честь армії, яка була опорою тоталітарного режиму Радянського Союзу, спадкоємицею якого проголошує себе Російська Федерація, що сьогодні веде проти України неоголошену війну", – зазначає голова УІНП Антон Дробович.

Ми повинні пам'ятати, що після того, як Червона армія увійшла до Криму в 1920 році – а саме цієї військової кампанії стосується обеліск у Каховці – на півострові розпочався масовий терор, жертвами якого стали щонайменше 20 тисяч людей.

Окрім того, відновлення обеліска різко контрастує з тими зусиллями, яких з початку 2020 року докладає УІНП у співпраці з владою області та міста та які спрямовані на переозначення пам'яток радянського періоду у Каховці, а саме "Легендарної тачанки".

Понад 8 місяців ведеться робота зі створення у Каховці музейного простору, який би включав "Легендарну тачанку", розкривав специфічну історію півдня України в контексті національно-визвольних змагань 1917-1921 років та водночас сприяв осмисленню злочинів радянського тоталітарного режиму.

Проте такі дії, як відновлення згаданого обеліска, відкидають нас на початковий етап і ставлять під сумнів готовність влади міста й району до справжнього опрацювання складної спадщини радянського періоду.

"Вітаємо оперативну та здорову реакцію керівництва Херсонської ОДА. Сподіваємося на повне усунення місцевою владою порушення законодавства, викликаного відновленням обеліска. В іншому разі спільна робота над створенням музейного простору довкола "Легендарної тачанки" буде істотно ускладнена", – наголосив Антон Дробович.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.