АНОНС: Виставка «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.»

Національний музей історії України запрошує на виставку «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.», яка відкривається до огляду 7 листопада 2020 року.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Чотириста років тому, у жовтні 1620 р., у Києві на Подолі сталася важлива подія. За активної підтримки козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним, єрусалимський патріарх Теофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького.

Ця подія мала далекосяжні наслідки та відобразилася у різних сферах. Київська митрополія, що охоплювала українські та білоруські землі, в середині XVII ст. стала чи не найпотужнішою зі східних православних церков.

Діяльність яскравого грона київських інтелектуалів сформувала власне обличчя української культури (від мови до повсякденних практик). Ангажування до церковних справ сприяло кристалізації козацької ідентичності та перетворення українського лицарства на "володарів вітчизни".

Головну увагу на виставці зосереджено на розвитку релігійної культури та конфесійного життя на українських теренах. Відвідувачі матимуть змогу побачити унікальні зразки золотарства, гаптування і малярства, стародруки й манускрипти, археологічні пам'ятки й гравюри.

Зокрема, пергаментні грамоти та хрест гетьмана Петра Сагайдачного, автограф митрополита Борецького та закладну дошку Анастасії Скоропадської, списки (копії) шанованих чудотворних ікон Братської та Почаївської Богородиць і вотивні привіски, антимінси вселенського патріарха Теофана, владик Йосифа Курцевича, Сильвестра Косова та багато іншого.


Партнери виставки: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Національна бібліотека України ім. В. Вернадського.


Час: 6 листопада, п'ятниця, о 16:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до березня 2021 року.


Контакт: 096-2818285 (Валентина).


Організатори просять заздалегідь акредитуватися на відкриття виставки.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.