Обшуки у Музеї Революції гідності. Реакція соцмереж

Сьогодні у Музеї Революції Гідності відбувся обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

"Історична правда" підібрала для Вас реакції у соцмережах на ці обшуки.

 

Так, колишній Голова Верховної Ради України, нині народний депутат Андрій Парубій написав, що: "Обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану – це виклик влади усім українцям!"

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

"Чинні безпорадні і, разом з тим, агресивні керманичі не сприйняли і досі ненавидять Революцію Гідності та її здобутки. Вони відкривають кримінальні справи проти активістів Майдану, воїнів та волонтерів, намагаючись їх зганьбити та принизити, спотворюючи та руйнуючи фундаментальні цінності українців.

Обшук в музеї напередодні річниці Революції – це демонстрація їхнього пихатого обличчя – обличчя реваншу, зрадників і капітулянтів. Цей маразм є свідченням агонії та ганебного шляху до фіналу цієї влади" - написав на своїй сторінці у Фейсбук Секретар РНБО (2014-2019) Олександр Турчинов.

"Який ще символ реваншу краще було б підібрати для влади? А вони знайшли. Бо сьогодні зранку в Музеї Революції Гідності ранок почався із обшуків. Чому так сталося? Що вони там шукали? Бо вони бояться ідей, які надихнули український під час Революції Гідності", – вважає 5-й Президент України Петро Порошенко.

"Обшук за два дні до річниці - це стара як світ кагебістська методичка: облава на Великдень, арешт/допит на день народження і т.д. - "с целью деморализации объекта". В даному випадку - українського суспільства, тобто нас із вами.

(Як же вони той Майдан ненавидять, Господи, як же їх тіпає, всю ту мордорську аґентуру, коли українці починають підводити голову й згадувати слово "гідність"...)" - відзначила письменниця, поетеса і публічна інтелектуалка Оксана Забужко.

"Ми обов'язково припинимо цей цинізм. Неправомірні обшуки і порушення правил приватності у стилі "може знайдемо щось цікаве" недопустимі, коли просто хтось передає політичний привіт чи вирішує цинічно плюнути на наші могили.

Україна стане правовою державою.

Але спершу ми повинні вигнати з влади брехунів і аферистів.

Як у 2004 і в 2014" - написав колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.


Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, сьогодні стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.