Спецпроект

АНОНС: у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують аудіогід

Аудіогід Національним музеєм Голодомору-геноциду буде доступний 33 мовами

24 листопада о 13:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного".

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

На презентацію запрошені:

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;

Олександр Ткаченко – міністр культури України;

Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України;

Лариса Дір – начальниця управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва;

Представники посольства Литви та консульства Кенії.

"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію.

Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", — поділилася враженнями Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська – такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

 

Над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

"У процесі роботи над проєктом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не у всіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців.

Крім того, інколи перекладачі-носії мов спершу не розуміли назви деяких музейних експонатів (наприклад, 'борть' або 'ключка'), і їхнім завданням було пояснити ці слова для наших відвідувачів", — розповіла кураторка проєкту Лариса Артеменко.

Скористатися музейним аудіогідом можна з 24 листопада. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.