Спецпроект

У Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

26 листопада суддя Подільського районного суду міста Києва Світлана Захарчук ухвалила рішення надати тимчасовий доступ представникам прокуратури та нацполіції до речей та документів Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це "Історичній правді" стало відомо із власних джерел.

 

Відповідно до Ухвали судді у справі 758/10929/20 йдеться, що: "Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Олексюк В.С. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГКНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019101070000274 від 6.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – ред.)"

"Під час досудового розслідування, серед іншого, перевіряються обставини, внаслідок, яких невстановленими особами Міністерства культури, молоді та спорту України, ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору", Національного музею Голодомору-геноциду під час розробки проектної та кошторисної документації завищено ціни на експертизу проекту, розробку проектних рішень та науково-технічний супровід реконструкції і черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - йдеться в документі.

Як відзначено в Ухвалі: "Добровільно на запит прокурора у кримінальному провадженні Державним унітарним підприємством "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" копії вказаних документів не надано".

Виходячи із цього, суд задовольнив клопотання прокурора та зобов'язав Державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" надати співробітникам прокуратури та нацполіції тимчасовий доступ до документів та речей.

"У разі невиконання ухвали (в термін впродовж двох місяців – ред.) про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів" - йдеться у рішенні судді Захарчук С.С. № 93141515, яке досі не опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тож, у Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

Нагадуємо, що 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.