На Банковій прокоментували обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану

Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях.

Про це йдеться у коментарі Офісу Президента, розміщеному у Фейсбуці, щодо ситуації з обшуками в музеї Революції Гідності, які пройшли вранці 19 листопада.

 

"Невже було обов'язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій", - зазначається в коментарі.

В ОП зазначили, що новина про обшуки вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних. Тому в ОП вважають за необхідне підкреслити кілька важливих речей для всіх – "і для тих, хто сьогодні обурився, і для тих, хто глузував, і для тих, хто просто хоче розібратися, що сталося".

"Перше. Не може не викликати занепокоєння той факт, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану. Зрозуміло, що цей непересічний день завжди викликає емоції, завжди переживається гостро.

Для мільйонів українців ще й досі живі ті відчуття, які були під час Майдану. Тому будь-яка необережність зараз може сприйматися як виклик цінностям Майдану або як свідома гра на суспільних суперечностях", - наголосили в ОПУ.

Водночас, зазначається в коментарі, за своїм змістом питання про вчорашні події в музеї зводиться "до конкретних та чітких документальних речей", оскільки, за повідомленням правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців музею у розкраданні коштів.

"Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі", - підкреслили в Офісі Президента.

У зв'язку з цим в ОП наголосили, що емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових, "особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій".

"Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо музею Революції Гідності – чітким юридичним висновком" - зазначається в коментарі Офісу Президента.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону