На Банковій прокоментували обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану

Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях.

Про це йдеться у коментарі Офісу Президента, розміщеному у Фейсбуці, щодо ситуації з обшуками в музеї Революції Гідності, які пройшли вранці 19 листопада.

 

"Невже було обов'язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій", - зазначається в коментарі.

В ОП зазначили, що новина про обшуки вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних. Тому в ОП вважають за необхідне підкреслити кілька важливих речей для всіх – "і для тих, хто сьогодні обурився, і для тих, хто глузував, і для тих, хто просто хоче розібратися, що сталося".

"Перше. Не може не викликати занепокоєння той факт, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану. Зрозуміло, що цей непересічний день завжди викликає емоції, завжди переживається гостро.

Для мільйонів українців ще й досі живі ті відчуття, які були під час Майдану. Тому будь-яка необережність зараз може сприйматися як виклик цінностям Майдану або як свідома гра на суспільних суперечностях", - наголосили в ОПУ.

Водночас, зазначається в коментарі, за своїм змістом питання про вчорашні події в музеї зводиться "до конкретних та чітких документальних речей", оскільки, за повідомленням правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців музею у розкраданні коштів.

"Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі", - підкреслили в Офісі Президента.

У зв'язку з цим в ОП наголосили, що емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових, "особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій".

"Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо музею Революції Гідності – чітким юридичним висновком" - зазначається в коментарі Офісу Президента.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.