Спецпроект

У Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

26 листопада суддя Подільського районного суду міста Києва Світлана Захарчук ухвалила рішення надати тимчасовий доступ представникам прокуратури та нацполіції до речей та документів Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це "Історичній правді" стало відомо із власних джерел.

 

Відповідно до Ухвали судді у справі 758/10929/20 йдеться, що: "Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Олексюк В.С. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГКНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019101070000274 від 6.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – ред.)"

"Під час досудового розслідування, серед іншого, перевіряються обставини, внаслідок, яких невстановленими особами Міністерства культури, молоді та спорту України, ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору", Національного музею Голодомору-геноциду під час розробки проектної та кошторисної документації завищено ціни на експертизу проекту, розробку проектних рішень та науково-технічний супровід реконструкції і черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - йдеться в документі.

Як відзначено в Ухвалі: "Добровільно на запит прокурора у кримінальному провадженні Державним унітарним підприємством "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" копії вказаних документів не надано".

Виходячи із цього, суд задовольнив клопотання прокурора та зобов'язав Державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" надати співробітникам прокуратури та нацполіції тимчасовий доступ до документів та речей.

"У разі невиконання ухвали (в термін впродовж двох місяців – ред.) про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів" - йдеться у рішенні судді Захарчук С.С. № 93141515, яке досі не опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тож, у Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

Нагадуємо, що 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.