В Австралії ексгумують "людину з Сомертону"

Тіло невідомого чоловіка, яке виявили більше 70 років тому на пляжі у Південній Австралії, вирішили ексгумувати у надії розгадати загадку "людини з Сомертону".

Особа чоловіка та точні причини його смерті залишаються невідомими, повідомляє ВВС. України.

 

За десятиліття з'явилося багато теорій у справі – мовляв, це був шпигун часів Холодної війни, а, можливо, нещасний коханець.

Зараз австралійська поліція вважає, що технології зчитування ДНК зможуть допомогти нарешті розкрити таємницю "людини з Сомертону" й ексгумація тіла після 70 років має сенс.

Це одна з найбільших загадок в історії Австралії, відома також як "справа Тамам Шуд". Тіло чоловіка знайшли 1 грудня 1948 року на пляжі Сомертон у південно-австралійському місті Аделаїда.

Він лежав біля хвилевідбійної стіни, одягнений у костюм та краватку. Ніяких документів, які б дозволили ідентифікувати померлого, у нього не знайшли. Слідів насилля чи інших пошкоджень на тілі також не було.

Тож розслідування так і не змогло встановити ні особу загиблого, ні точні причини його смерті. Справа залишилася нерозкритою, а чоловіка поховали на міському кладовищі під табличкою "Невідомий".

Водночас на пляжі разом з тілом знайшли багато цікавих дрібничок, які породили безліч роздумів про те, ким він міг бути. Наприклад, незв'язні записи, які вважають кодом. Або ж відірваний шматок паперу, на якому було написано лише два слова на фарсі: "Тамам Шуд".

Згодом встановили, що це фраза з рідкісного видання збірника "Рубайат" Омара Хайяма, яка означає "завершений" або "кінець". Пізніше навіть знайшли конкретну книгу, з якої міг бути вирваний цей листок – її власник сказав, що знайшов її у своїй незачиненій машині.

Додав питань і той факт, що всі етикетки на одягу мертвого незнайомця були зрізані.

Всі ці деталі привернули до справи міжнародну увагу й згодом в інтернеті почалися її "онлайн-розслідування". Подібно до того, як вже у 2000-х будували теорії щодо загибелі "групи Дятлова" на Уралі в 1959 році.

Найпопулярніші теорії вважають загиблого "радянським шпигуном", якого отруїли невідомі, або ж самогубцем. Щодо кожної версії їхні прихильники приводять безліч аргументів та зв'язків з іншими подіями, які відбувалися на півдні Австралії у грудні 1948 року.

Минулого місяця прокурорка Південної Австралії Вікі Чепман заявила, що ексгумація тіла відповідає "великому суспільному інтересу" до цієї справи.

"За понад 70 років люди багато розмірковували над тим, хто цей чоловік та як він помер", - відзначила прокурор. У середу, 19 травня, розпочали розкопувати могилу.

Однак, як передає місцеве медіа Nine News, цей процес рухається повільніше, ніж очікували, через щільну глину та невпевненість у тому, чи поховали чоловіка у труні.

"Рештки перебувають глибше, ніж спочатку думали", - написала місцева журналістка Кезіа Салліван. Згодом до роботи приєдналися антропологи, які мають обережно дістати тіло з могили.

Слідчі сподіваються, що залишилося достатньо матеріалу ДНК, який дозволить ідентифікувати "людину з Сомертону" та її походження.

"Наші сучасні технології на світлові роки випереджають ту техніку, яка була в кінці 1940-х, коли знайшли тіло", - каже заступниця директора з криміналістичної медицини Південної Австралії, доктор Анне Коксон.

За її словами, такі дослідження дуже складні, але розслідування використає "кожен доступний метод, щоб розкрити цю таємницю".

Спроба розкрити "справу Тамам Шуд" – це частина автралійської програми, яка має на меті встановити імена на всіх невідомих могилах у країні.

"Ця історія захопила уяву людей по всій країні та, насправді, по всьому світу. Але я вірю, що нарешті ми зможемо знайти деякі відповіді", - сподівається прокурор Чепман.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.