У містечку Городок відкрили оновлений музей

У містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається «Городок-музей», або ж «G-Museum»

Про це повідомляють Тексти.

 
ФОТО: Дмитро Полюхович

29 травня в містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається "Городок-музей", або ж "G-Museum".

Нові приміщення для музеїв з'являються нечасто, і кожен такий випадок – новина. В глибинці ж і поготів. Тим більше, коли сама споруда музею та його облаштування виконані за найновішим словом світових музейних технологій: інтерактивні екрани та монітори, аудіо й відеосистеми та інші новинки.

Городоцький краєзнавчий музей створили 6 червня 1969 року. Від початку це була просто невеличка збірка старожитностей та предметів народного побуту, яка заледве нараховувала кілька сотень експонатів.

Як і більшість тодішніх провінційних та сільських музеїв, створювали його місцеві краєзнавці на ентузіазмі та у вільний від основної роботи час. Під музей виділили дві кімнати в місцевому будинку культури.

У 1971 році колекція-виставка здобула статус "Народного музею". Втім, як і раніше, все трималося виключно не ентузіазмі й ніяк не оплачувалося. Попри це, фонди музею активно збільшувалися.

У 1993 році музей отримав власне приміщення. Першим директором та єдиним штатним співробітником став краєзнавець Іван Лаха. Значну роботу з художнього оформлення музею виконав місцевий художник Леон Радюк, а частину експозиції, присвячену природі та геології краю, підготував природознавець, ботанік та еколог Олександр Кльоц.

3 грудня 2002 року музей здобув статус державного закладу.

У 2018 році було завершено роботи зі зведення споруди нового музею – для цього довелося знести в нуль майже все, залишивши від старого лише приблизно 5%. Після того велися внутрішні роботи та розроблялися підходи до експозиції. Для останнього залучили відому на всю Україну Майстерню музейних проєктів Олександра Антонця.

Наразі оновлений Городок-музей займає приміщення загальною площею в 1,300 кв. м, де виставлено понад тисячу експонатів (а ще кілька тисяч одиниць зберігаються в фондах).

"Цей унікальний музей для нашого міста – не тільки привід для гордості, а й велика відповідальність, – каже міська голова Городка Неоніла Андрійчук. – Подібні заклади в Україні рідко бувають хоча б просто самоокупними. Але ми прекрасно розуміємо, що не все вимірюється грошима, і є речі, на яких не варто економити. Народ без минулого не має майбутнього. До того ж структура музею дозволяє йому стати одним із головних центрів культурного, освітнього й наукового життя не тільки міста, а й області. У громаді також планується активно розвивати туризм – на Городоччині є що показати й на що подивитися. Музею тут відводиться не остання роль. Тож витрати на його утримання повернуться якщо не прямо, то опосередковано".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.