Спецпроект

Світовий конгрес українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру — Ткаченко

Українська діаспора готова фінансово підтримати реалізацію державного проєкту меморіалу Бабиного Яру.

Про це йдеться в інтерв'ю НВ з міністром культури Олександром Ткаченком.

 

"Світовий Конгрес Українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру", — розповів міністр.

Зараз є дві різні концепції меморіалу: державна і приватна. Останній проект критикують через залучення до нього грошей російських бізнесменів.

Ткаченко розповів, що наразі немає "конкретних проєктів будівництва ні того, ні іншого".

"Ми активно співпрацюємо як з авторами державної концепції, так і приватної. І я радий, що останнім часом спостерігається порозуміння в цьому питанні", — зауважив міністр.

Водночас він заявив, що у приватному проекті залучені гроші не російських бізнесменів, а "міжнародних".

"Сам по собі склад наглядової ради меморіалу є міжнародним. Тобто там є люди, які працювали в Росії, але які зараз себе позиціонують, як міжнародні інвестори. І в даному випадку питання полягає в тому, що вони роблять.

Моє завдання зробити так, щоби кошти, які б ми могли залучати, надходили з різних джерел. І в тому числі від інших держав. Саме тому робоча група, яка, я сподіваюсь, почне працювати найближчим часом, дозволить такі можливості відкрити і зняти з порядку денного питання, на якому акцентовано роблять наголос деякі колеги стосовно походження цих коштів", — сказав він.

Станом на сьогодні 49% коштів у приватному проєкті належать двом російським бізнесменам Михайлу Фрідману та Герману Хану. Вони походять із України, однак мають подвійне громадянство Росії та Ізраїлю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.