АНОНС: Національний музей історії України відкриває виставку до 30-ї річниці незалежності

Національний музей історії України – МІСТ до 30-ї річниці незалежності країни 23 серпня відкриває виставку «10 958 днів незалежності». На ній відвідувачам пропонують поринути у вир основних суспільно-політичних подій останніх трьох десятиліть

Відкриття виставки "10958 днів незалежності" 23 серпня о 15.00. Виставка  буде представлена до уваги відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії  України з 24 серпня.

 

В основі виставки – інсталяція у вигляді символічної будівлі на міцному фундаменті. Вона символізує процес розбудови української держави, проголошеної Верховною Радою 24 серпня 1991 року, та ствердженої народом на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

В стіни споруди вмонтовані прозорі ніші з експонатами із колекції музею, що відображають важливі моменти нашої історії. Будівля, мурована цеглинами, кожна з яких є її невід'ємною частиною. На них — імена діячів науки, культури, мистецтва та релігії, учасників війни на сході України, спортсменів, письменників, журналістів, політиків, які зробили свій внесок у становлення та збереження рідної країни.

Також відвідувачі побачать чернетку Акту проголошення незалежності України, нагороди та особисті речі відомих українців.

Куратор виставки – Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.