Спецпроект

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович

Передача в оренду Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" єдиної історичної споруди у Бабиному Ярі, де було заплановано розмістити державний музей, пояснюється безпрецедентним тиском з боку голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

"Меморіальний музей пам'яті жертв Бабиного Яру мав стати пілотним проєктом комплексної меморіалізації цього простору. Музей мав стисло репрезентувати підходи до висвітлення трагедії Голокосту та нацистського терору у широкому контексті історії Києва та України довоєнних часів, Другої світової війни та повоєнного часу, аж до сьогодення.

Важливо, що це мав бути погляд україноцентричний. Не в тому сенсі, що ми пропонували звести на маргінес єврейську трагедію, а в тому, що Голокост та всі інші трагедії Бабиного Яру мали бути подані в контексті української історії, української історичної пам'яті та проблем українського сьогодення.

Зрозуміло, що такий підхід аж ніяк не влаштовує власників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", які прагнуть поширити радянську та сучасну російську візії історії Голокосту, Другої світової війни та України в цілому. Це, насправді, один із елементів світоглядної війни, що точиться між Росією та Україною, складова ідеологічної агресії з боку путінського режиму та його посіпак", - сказав він.

За його словами, серед тих, хто сприяє МЦГБЯ є багато чільних діячів Офісу Президента України.

"Одні з них займаються зривом судової реформи та проведенням фіктивних конкурсів на посади керівників силових структур. Це має дискредитувати Україну перед її західними партнерами. Інші відкривають карні справи проти політичних опонентів, що має розколоти українське суспільство. Нарешті, треті творять диверсії проти української національної пам'яті задля того, аби ідейно обеззброїти українців перед ворожою агресією.

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який, схоже, надав особисті гарантії Фрідману та його партнерам щодо втілення усіх їх планів у Бабиному Яру. Лише безпрецедентним тиском з боку Єрмака та його підлеглих обумовлена поведінка і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і Національного заповідника "Бабин Яр", і Міністерства культури та інформаційної політики України".


Нагадуємо, що напередодні Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.