У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" подало скаргу до апеляційної колегії Верховного суду Росії на рішення про ліквідацію організації.

Про це повідомляється на сайті товариства.

 

"28 січня 2022 року юристи Міжнародного Меморіалу подали апеляційну скаргу на рішення Верховного суду від 28 грудня 2021 року про ліквідацію організації за невиконання закону про іноземних агентів", - йдеться у повідомленні.

Як наголошують у "Меморіалі", рішення про ліквідацію товариства "суперечить міжнародним зобов'язанням Російської Федерації (саме законодавство про некомерційні організації, через порушення якого обвинувачено "Меморіал", суперечить міжнародним договорам)".

Крім того, там наполягають, що "відсутність маркування (іноагента - ред.) не є грубим неодноразовим порушенням закону (не створює реальної загрози та не заподіює серйозної шкоди)".

При цьому ліквідація "Міжнародного Меморіалу", який уже виплатив штрафи за немаркування матеріалів, порушує заборону на притягнення до відповідальності двічі за те ж саме.

Також у "Меморіалі" наголошують, що ліквідація товариства є невідповідним заходом і акцентують на тому, що "суд ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не беруть участі в адміністративній справі".

Юристи товариства просять апеляційну колегію Верховного суду скасувати рішення першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення – про відмову у задоволенні вимоги Генеральної прокуратури РФ про ліквідацію товариства.

Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.