В епідемічному бараці: пандемія та диктатура в українській літературі 1920 року

«Посадовці попередили нас, що слід мати запас усього необхідного на місяць. Ми з Зельдою запаслися червоним вином, віскі, ромом, вермутом, абсентом, білим вином, хересом, джином, і, о Господи, про всяк випадок ще й бренді. Моліться за нас».

Тамара Скрипка: Що відомо про великодні традиції у родині Косачів

Оскільки гастрономія не була культом у Косачів, у родинному епістолярії про культуру їхнього харчування зафіксовано найменше відомостей і майже не збереглося кулінарних приписів, якими вони послуговувалися у приготуванні наїдків. Здебільшого страви готували наймані кухарі.

В архівах виявили невідомі вірші Максима Рильського

19 березня класику української літератури Максиму Рильському виповнилося 125 років. З нагоди ювілею академічний журнал «Слово і Час» опублікував сенсаційну знахідку — два невідомі вірші поета та чотири його листи до різних адресатів, що так само становлять надзвичайну цінність для істориків літератури.

Микола Рябчук: Сашко. Нам його бракуватиме

За кілька останніх тижнів померло кілька моїх знайомих, усі – з “не-епідемійних”, не пов’язаних із COVID-19 причин. Кілька смертей на тлі тисячних гекатомб, про які ми читаємо щодня у новинах, виглядають як статистична похибка. Але водночас оті “кілька смертей” – це дуже конкретні люди, яких знаємо особисто і відхід яких сприймаємо куди емоційніше, ніж сухі статистичні дані з цілого світу, хоч би якими вони були астрономічними.

Архіви опублікували документи до ювілею Максима Рильського

До 125-річного ювілею поета та письменника Максима Рильського українські архіви опублікували документи.

Юрій Юзич: «Буде нам з тобою що згадати» - про "невідомого" автора популярної пісні

Під час річниці Революції гідності знову багато разів звучала пісня "Буде нам з тобою що згадати". Пісня УПА, записана в Заліщицькому районі Тернопільщини у 1958 році. Без зазначення авторства слів і мелодії.

У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

"Справа Василя Стуса" на лаві підсудних

6 січня 1938 року якраз на Різдво народився Василь Стус. Його судили двічі. У книзі, упорядкованій головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані, зібрано найважливіші документи і публікації про судилище над поетом у 1980 році, останні роки життя політв'язня в таборі і таємницю смерті в часи горбачовської перебудови.

АНОНС: У Києві вшанують пам'ять Зеновія Красівського

Вечір пам’яті дисидента та поета Зеновія Красівського відбудеться на честь 90-ї річниці з дня його народження.

Едуард Зуб: «Радянізація» Тараса: спроба перша

«Нікого так не шанували й не шануватимуть, як Шевченка, бо це шанування не отруєно анітрохи отрутою офіціальщини», — писав у 1914 році Сергій Єфремов. І гірко помилявся, як виявилося згодом.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Світлана Єременко: Як Іван Драч у Донецьк приїздив

Іван Драч у 90-х кілька разів приїздив до Донецька. Ми, свідомі українці, розбудовували у цей час Товариство української мови, пізніше Народний рух, виборювали першу українську школу, проводили Стусівські читання, створювали першу незалежну українськомовну газету "Східний часопис", займались просвітництвом, доводили, що Донбас – це Україна...І постійно відбивалися від прискіпливої уваги КДБ та руйнівної роботи Донецького обкому КПУ.

ТEРМІНОВО! Овідій рeабілітований

Через 2000 років після вигнання в Румунію давньоримського поета Публія Овідія Назона реабілітували.

У Рівному може постати пам'ятник польській поетесі родом із Києва

Ідеться про пам’ятний знак поетесі з трагічної долею Зузанні Гінчанці, що найкращі роки свого нетривалого життя (1917-1944) провела у Рівному.