У часи Визвольних змагань 1917-1921 рр. важко було уявити будь-кого зі старшин нового українського війська хто б не проходив службу в "старорежимній"армії. Ще важче було уявити військових, які мали відношення до МВС часів царату. Згадка про це могла миттєво змінити відношення до людини. Генерал-хорунжий Армії УНР, генерал-полковник в еміграції, командувач Української Національної Армії Павло Шандрук не згадував про службу в царській поліції, але документи та газети того часу розкривають деякі деталі

Сьогодні Бахмут в уяві багатьох українців асоціюється з містом, яке десь біля Донецька… Біля якого вже місяцями йдуть запеклі бої за його українську сутність. Більше століття тому це місто було не лише центром українського життя в регіоні, воно було центром Донбасу. Тоді Юзівка, яка згодом стала Донецьком, вважалась звичайним містечком Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Повіт займав більшість сучасної півночі Донецької області. Усі тогочасні адміністративні та бізнес-центри базувались у повітовій столиці – Бахмуті. Донецьк став регіональним центром пізніше – вже при більшовицькій окупації України. А до цього все на Донбасі крутилось навколо Бахмута. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут – як повноцінне поселення – заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII ст. А не московські прикордонники, яких тут і бути не могло

"Час був і нам лишати Мерефу. Люди сідають за Святу Вечерю. Місцеві большевики стріляють по нас з-поза хат. Женемо ми коней ще з одним. Спішимо на збірний пункт. А тут баба з мискою напоперек дороги. Затримали коней. Уже й слинка нам потекла, простягаємо руки... А баба щось плеще про "сєвєрних братьєв", що винесла це на привітання.
— Вдавилася б ти тим і з твоїми "сєвєрними братьямі" — стара відьма! Розкотилися пиріжки, чи що там баба мала по снігу..." - цю не зовсім різдвяну історію про 24 грудня 1918 року у Мерефі з пам'яті записав на папері Валентин Сім'янців далеко на чужині

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються матеріали про Перший Зимовий похід Армії УНР (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.) тилами Червоної та Добровольчої армій, під час якого українське військо вдало застосувало рейдові методи боротьби з численними ворогами і який, за оцінками воєнних істориків, є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції 1917–1921 рр.. Ці документи вміщені у багатотомній справі на отамана Юрка Тютюнника і окремій справі-формулярі на Михайла Омеляновича-Павленка, який очолив цей легендарний похід

Нині, під час повномасштабної війни з РФ, Україна поступово позбувається російсько-радянського ідеологічного впливу, відновлює пам'ять про свою справжню історію та відроджує пам'ять про пантеон героїв і традиції українського війська різних часів. Серед сучасних підрозділів механізованих військ Збройних Сил України є бригади, що названі на честь знакових постатей періоду національно-визвольної боротьби 1917-1921 років

В історичному календарі 2022 року листопад позначений двома взаємопов’язаними, але контроверсійними за своєю суттю і наслідками, подіями. 25 жовтня (7 листопада) 1917 року в результаті державного перевороту в Петрограді був повалений Тимчасовий уряд і до влади прийшли більшовики на чолі з Леніним. У відповідь на намагання узурпувати вищу владу на теренах Російської імперії Українська Центральна Рада у Києві 7 (20) листопада проголосила утворення Української Народної Республіки