Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".
Нардепи пропонують відзначити 70-річчя створення Української повстанської армії на державному рівні. Щоб "відійти від пропагандистських штампів з обох сторін і продемонструвати повагу держави до людей, які боролись за її незалежність".
На сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили рішення проголосити 2012 рік на Львівщині Роком Ярослава Стецька, 100-річчя від дня народження відзначатиметься наступного року.
У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.
"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."
Покаяння за гріхи земляків перед сусідами продуктивне, лише коли воно щире і взаємне. Перед ким ми ще завинили за те, що живемо на білому світі? Перед Батиєм, половцями, печенігами? Хай нам "культові" історики підкажуть – вибачимося!
...Тим часом агент “Юрко” натис кнопку пристрою “Тривога”, яким було обладнано сховок. За кілометри від цього місця у райвідділку КГБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” впіймався. До криївки негайно виїхала озброєна група чекістів.
22 листопада у Всеукраїнському центрі вивчення Голокосту "Ткума" відбувся круглий стіл, за яким відомі українські історики спілкувалися з представниками ЗМІ. Тема заходу: "Українці, ОУН, УПА та євреї в період Голокосту".
Степан Бандера не є людиною для гордих пам'ятників. Він швидше вписується в когорту одчайдушних сміливців, що організовували і підпілля, і похідні групи, і робили живе діло. Насправді про Бандеру знають люди мало, а про бандерівців знають від Курил до Карпат, а може й Альп.
Документи Української повстанської армії - таємне листування командування УПА, звіти Українського Червоного Хреста, списки вояків УПА та хроніки цілих сотень - знайдені у повстанському архіві 1941-1950 років, передані до Центру досліджень визвольного руху.
Режисер Єжи Гофман сказав, що відмовився екранізувати роман Василя Шкляра, оскільки "хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, повинен поважати і інші нації з їх історією... не можна всіх навколо вважати ворогами!".