Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.
Військовослужбовці, родичі загиблих бійців, громадські діячі та представники медіаспільноти звернулися до влади із закликом провести відкритий архітектурний конкурс на проєкт і будівництво Національного військового меморіального кладовища.
У боях з російськими окупантами загинув історик з Одеси та випускник факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Дмитро Погода.
"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій доручило законсервувати проєктування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.
Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.
Лекція історика і військовослужбовця Вахтанга Кініані на тему "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі" відбудеться 10 грудня в Одесі.
5 грудня відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів України з профільних комітетів Верховної Ради України, фахівців з питань міжнародних відносин, міжнародного права та ядерної безпекина тему "30 років Будапештському меморандуму: час переосмислення".
Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.
27 листопада у рамках документаційного проєкту «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні» Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, відбудеться публічне інтерв’ю з Христею Храновською. Захід проходитиме у Музеї історії міста Києва.