На Prozorro оголосили тендер на послуги зі створення сайту для Національного військового меморіального кладовища

Сайт слугуватиме майданчиком, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, щоб вшанувати їхню пам'ять.

Про це йдеться на сайті Міністерства у справах ветеранів.

Сайт потрібен для спрощення ряду процедур. Зокрема, родини або представники загиблих (померлих) військовослужбовців повинні мати змогу самостійно подати заявку на поховання, а також обрати та зареєструвати час і дату поховання на НВМК. Така опція стане доступною на сайті після введення в експлуатацію першої черги Національне військове меморіальне кладовище.

На сайті зберігатиметься інформація про загиблих воїнів, історії, медіафайли. У доступі будуть інтерактивні мапи поховань із відомостями про загиблих. Розміщені на сайті матеріали носитимуть й інформаційно-просвітницький характер: там можна буде завантажити методичні, освітні матеріали, інструкції, ознайомитися з рекомендаціями зі вшанування для регіонів. Також буде змога отримати роз'яснення щодо військового поховального ритуалу, порядку перепоховань та заходів пов'язаних зі збереженням і вшануванням пам'яті Захисників та Захисниць.

Національному військовому меморіальному кладовищу потрібен не просто зручний, інклюзивний та доступний сайт. Це має бути майданчик, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, де можна буде знайти інформацію про побратимів чи рідних та вшанувати їхню пам'ять.

Детальна інформація стосовно предмету закупівлі, вимог зазначено в тендерній документації, яка додається до закупівлі на Prozorro. Для подачі пропозиції ви можете скористатися одним з авторизованих електронних майданчиків.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.