Спецпроект

Голоси, яким 100 років. Знайдено аудіоархів на воскових циліндрах. АУДІО, ФОТО

Працівники Музею Лондона відреставрували унікальну колекцію воскових циліндрів з записами різдвяних посиденьок родини Воллів - типових представників середнього класу з передмість британської столиці.

Волли вели аудіоархів своїх родинних свят 15 років, з 1902 по 1917 рік. Записані в домашніх умовах воскові валики, що склали своєрідний літопис, зберегли звуки музики, застільну балаканину, виконані хором гімни, пісні, проголошені членами сім'ї різдвяні тости і просто домашні шуми.

Джулія Гоффбранд, куратор відділу соціальної історії та історії праці Музею Лондона, яка керувала реставрацією, наголошує на унікальності знахідки, оскільки в домашніх умовах воскові фонографи - "секретарські машини" - використовувалися рідко.

Напис на картонній упаковці воскового циліндру: "Маленький менестрель" у тональності "до". Проспівано Леслі Воллом (7,5 років) на змаганні під час Індустріальної виставки. 22 жовтня 1904 року. Отримав перше місце. (швидкість 1.E [робочий режим фонографа]". Фото з сайту Музею Лондону

Фахівці ж відзначають високий рівень збереження аудіозаписів, деякі перевершують за якістю комерційні музичні записи, які збереглися з тих років.

Аудіоархів, що складається з 26 воскових циліндрів, був переданий Музею Лондона спадкоємицею Воллів Мюріель Браун.

Довгий час ніхто не знав, як звучать ці циліндри, доки вони не потрапили в руки реставраторів. Останнім не вдалося прочитати лише два циліндри, на решті записи збереглися дуже добре.

Запис пісні 7-річного Леслі Волла. 1904 рік

Вочевидь, ініціатором складання аудіолітопису, що доніс до нас голоси з далекого минулого, був Кромвель Волл (1866-1937), який, як і багато членів його родини, був музично обдарованою людиною.

Інженер за фахом, Волл використовував восковий фонограф не тільки вдома, але й на вулиці, записавши напередодні 1905 року святковий передзвін дзвонів баптистської церкви Гроув Роуд в Олд-Саутгейті (північний Лондон), а також церковний спів: Уолл були побожним сімейством, співали в церковному хорі і брали активну участь у житті своєї релігійної громади.

Домашні записи донесли до нас голоси дружини Кромвеля Мінні, його сестри (професійно грала на фортепіано), дев'яти дітей (троє синів Волла незабаром вирушать на фронти Першої світової війни, один із них загине), батька Кромвеля Вільяма Волла (також інженера і співзасновника фірми Biggs, Wall & Co.), а також тестя Волла Фредеріка Бейкера.

Родина Воллів у 1908 році. Кромвель Волл і його дружина Мінні - праворуч. Леслі Волл, який співав про менестреля - шостий справа. Фото: museumoflondon.org.uk

Для запису валиків Волл використовував портативний восковий фонограф Columbia Home Grand Graphophone.

Мало хто міг дозволити собі володіти цим дорогим пристроєм, витратні матеріали для якого - воскові циліндри - коштували чимало. Але у випадку з інженером Воллом пристрасть до музики вдало поєднувалася з одержимістю технічним прогресом: Волл використовував фонограф не стільки як іграшку, призначену для розваги гостей, але як інструмент для створення аудіоархіву.

Записані воскові циліндри складно зберігати і транспортувати, тому воскові фонографи досить швидко були витіснені більш зручними в експлуатації грамофонами, і записів, зроблених на таких пристроях, збереглося дуже мало.

Записуючий пристрій Кромвеля Волла, вироблений орієнтовно у 1900-му. Зберігається в Музеї Лондона

Ті незначні домашні записи на воскових валиках, які дійшли до нас, як правило, анонімні: там присутні сміх, дитячий плач, уривки розмов, але кому вони належали, невідомо. 

В цьому сенсі архів родини Волл унікальний: всі воскові циліндри точно датовані й підписані іменами людей, голоси яких на них записані, а також іменами авторів і виконавців музики - Кромвель Волл був не лише талановитим музикантом-аматором, але і композитором.

Велика частина записів архіву була зроблена на Різдво, коли Волли та Бейкери збиралися за одним столом, спілкувалися, піднімали тости і музикували.

Джерело: Газета.ru, Музей Лондона

Дивіться також:

Знайдено найстаріший кольоровий фільм. Лондон, 1902 рік. КАДРИ

У США оприлюднено записи свідчень колишніх рабів. ФОТО

Радіо, яке зруйнувало комунізм, виклало в мережу унікальний архів

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.